flag Судова влада України

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Апеляційне оскарження у кримінальному судочинстві

Судові рішення,  які  можуть бути оскарженні в апеляційному порядку у кримінальному судочинстві
 
Апеляційне оскарження є різновидом оскарження в загальній системі видів оскарження судових рішень у кримінальних справах, який визначається особливістю приводів, умов, суб'єктів, форми, змісту, строків та порядку оскарження.
 
Апеляція може бути подана на ухвалені місцевими судами рішення, що не набрали законної сили, а саме: - обвинувальні і виправдувальні вироки; - постанови про застосування або незастосування примусо­вих заходів виховного і медичного характеру; - постанови (ухвали) про закриття справи; - постанови (ухвали) про направлення справи на додаткове розслідування; - окремі ухвали, постанови.
 
Також в апеляційному порядку можуть бути оскаржені інші постанови місцевих судів до яких відносяться: - про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їхнє скасування (ст.525 КПК); - про надання дозволу на проведення окремих оперативно-розшукових заходів (ст.97 КПК); - про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.99' КПК); - про законність або незаконність затримання особи (ст.106 КПК); - про взяття особи під варту або про відмову в цьому (ст.177 КПК); - про продовження строку тримання під вартою або про відмову в цьому (ст.1653 КПК); - про відмову в проведенні обшуку (ст.177 КПК); - про направлення обвинуваченого на стаціонарну судово-медичну або судово-психіатричну експертизу або про відмову в такому направленні (ст.205 КПК); - по скарзі на постанову органів дізнання, слідчого і проку­рора про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.2362 КПК); - по скарзі на постанову органів дізнання, слідчого, проку­рора про порушення кримінальної справи (ст.2968 КПК); - по скарзі на постанову органів дізнання, слідчого і проку­рора про закриття справи (ст.2366 КПК); - у справах приватного обвинувачення про відмову в пору­шенні кримінальної справи (ст.251 КПК); - про залишення апеляції без розгляду в зв'язку з порушен­ням вимог ст.350 КПК (ст.352 КПК); - про залишення апеляції без розгляду через пропуск стро­ку оскарження (ст.353 КПК); - про відмову у відновленні строку на апеляційне оскаржен­ня або про відновлення такого строку (ст.352 КПК); - про умовно-дострокове звільнення від відбування пока­рання або про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким (ст.407 КПК); - з питань звільнення від покарання через хворобу (ст.408 КПК); - з питань скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.4082 КПК); - з питань скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст.4083 КПК); - з питань заміни штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт штрафом, обмеження або позбавлення волі службовим обмеженням, позбавлення волі триманням у дисцип­лінарному батальйоні (ст.410 КПК); - з питань застосування судом примусового лікування до засуджених, що є алкоголіками або наркоманами, і його припи­нення (ст.4111 КПК); - з питань розгляду клопотання про зняття судимості (ст.414 КПК). - про застосування, скасування або зміну примусових захо­дів медичного характеру (ст.424 КПК); - у випадках, передбачених ст.449 КПК.
 
Згідно кримінально - процесуального законодавства не підлягають оскарженню в апеляційному порядку такі постанови місцевих судів: - про усунення захисника від участі у справі (ст.611 КПК); - про проведення обшуку (ст.177 КПК); - про накладення арешту на кореспонденцію і зняття інфор­мації з каналів зв'язку (ст.187 КПК); - про огляд житла або іншого володіння особи (ст.190 КПК); - про призначення справи до судового розгляду (ст.245 КПК);       - про зупинення  справи   і  направлення   її  за   підсудністю (ст.249 КПК); - про повернення справи прокуророві (ст.2491 КПК); - про залишення апеляції без руху ( ст.352 КПК).
 
Особи, які мають право подати апе­ляцію
 
Провадженнявапеляційнійінстанціїєоднієюізстадійкримінальногопроцесу, вякійапеляційнийсудзаапеляцієюперевіряєзаконністьіобґрунтованістьсудовихрішень, ухваленихсудамипершоїінстанції. Подача апеляції одним із учасників процесу викликає порушення апеляційного  провадження і направлення її в апеляційний суд.
 
Перелік осіб, наділених правом подати апеляцію, є ви­черпним і таким, що поширювальному тлумаченню не підлягає.
 
Апеляцію можуть подати законні представники засудженого, виправданого, обвинуваченого, стосовно якого справа направлена на додаткове розслідування, або стосовно якого справа закрита, або щодо якого застосовано примусовий захід виховного характеру, а також за­конними представниками особи, стосовно якої вирішувалося пи­тання про застосування примусового заходу медичного характеру.
 
Захисникамиправможутьбутибатьки, опікуни, піклувальникицихосібабопредставникитихустановіорганізацій, підопікоюабопіклуваннямякихвонизнаходилися, занаявностідокументів, щопідтвер­джуютьїхнійстатус, іпостановиособи, щопровадитьдізнання, слідчого, суддіабоухвалисудупроїхдопусквякостізаконнихпред­ставників.
 
Законний представник і захисник можуть подати апеляцію лише в інтересах особи, яку вони представляють, а не всупереч їм. Засуджений, його законний представник і захисник вправі подати апеляцію на вирок у частині, що стосується інтересів засудженого. Засуджений також має право подати апеляцію незалежно від того, чи брав він участь у судовому розгляді чи ви­знав себе винним у пред'явленому обвинуваченні.
 
Засуджений має право подати апеляцію на постанови з приводу: - умовно-дострокового звільнення від покарання, або заміни не відбутої частини покарання більш м'яким покаранням, або відмови в цьому (ст.407 КПК); - звільнення від покарання через хворобу (ст.408 КПК); - скасування звільнення від відбування покарання з ви­пробуванням (ст.4082 КПК); - скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, що мають дітей у віці до трьох років (ст.4083 КПК); - заміни штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт, обмеження або позбавлення волі службовим обмеженням, позбавлення волі утриманням у дисциплінарному батальйоні (ст.410 КПК); - застосування судом примусового лікування до засуджених, котрі є алкоголіками або наркоманами, і його припинення (ст.4111 КПК);   
 
Захисник підсудного, що брав участь у суді першої інстан­ції, має право подати апеляцію за власною ініціативою, однак тільки в інтересах підсудного, а не всупереч їм.
 
Апеляцію може подати захисник, що не брав участі в розгляді справи судом першої інстанції, але має угоду з засу­дженим або виправданим на ведення справи в апеляційному порядку.
 
Особа, що буде брати участь у справі як захисник, по­винна представити документи, які підтверджують її право зай­матися діяльністю по захисту, угоду або інший передбачений ст.44 КПК документ про право на захист конкретної особи і клопотання про допуск до участі в справі як захисника. Захисник, що не брав участі у суді першої інстанції, повинен представити постанову судді або ухвалу суду першої інстанції про допуск його як захисника.
 
Виправданий, його законний представник і захисник впра­ві подати апеляцію лише в частині мотивів і підстав виправ­дання.
 
На рішення суду про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру мають право подати апеляцію сам неповнолітній, його законний представник і за­хисник у частині, що стосується інтересів неповнолітнього (ст.449 КПК).
 
Законний представник і захисник особи, щодо якої ви­рішувалося питання про застосування примусового заходу медич­ного характеру, вправі подати апеляцію на рішення суду про застосування, скасування або зміну примусових заходів медич­ного характеру (ст.424 КПК).
 
Обвинувачений, щодо якого справа закрита, його закон­ний представник і захисник вправі подати апеляцію в частині мотивів і підстав закриття справи. До підстав закриття справи відносяться обставини, пе­редбачені ст.6,  7,  71, 72, 8, 9,  10,  111 КПК.
 
На постанову, ухвалу про направлення справи на додат­кове розслідування мають право подати апеляцію обвинувачений, його законний представник і захисник.
 
Потерпілий і його представник мають право подати апеляцію в частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції. Якщо вирок ухвалений стосовно декількох засуджених, потерпілий впра­ві оскаржити вирок тільки стосовно особи, діями якої йому заподіяна фізична, майнова або моральна шкода, якщо потерпілий визнаний цивільним позивачем, він вправі у своїй апеляції відстоювати позовні вимоги.
 
У справі про злочин, наслідком якого стала смерть жерт­ви, право на подачу апеляції з'являється в її близького родича, визнаного у встановленому законом порядку потерпілим (ст.52 КПК).
 
Потерпілий і його представник вправі подати апеляцію на рішення суду про закриття справи у відповідності зі ст.6, 7, 7 , 72, 8, 9, 10, 111 КПК або при застосуванні до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру у відповідності зі ст.73 КПК (ст.12 КПК).
 
Цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві і їхнім представникам законом надається право подати апеляцію тільки в частині рішень, що стосуються цивільного позову.
 
Представниками потерпілого, цивільного позивача і ци­вільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, за­конні представники й інші особи за постановою особи, що про­вадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду. Якщо цивільним позивачем або цивільним відповідачем є підприємство, установа або організація, представниками їхніх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ними на це особи (ст.52 КПК).
 
Оскільки на прокурора покладений обов'язок на всіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили (ч.2 ст.25 КПК), то прокурор зобов'язаний подати апеляцію на судове рішен­ня незалежно від того, чиї інтереси порушуються. Обов'язок подати апеляцію покладений законом на про­курора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і на прокурора, що затвердив обвинувальний висновок. Вони, вправі подати апеляцію тільки в межах обвинувачення, яке підтримував прокурор, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції.
 
Прокурор має право подати апеляцію на судові рішен­ня у випадках, передбачених ст.106, 1652, 1653, 177, 205, 2362, 2366, 2368, 407, 408, 4082, 4083, 410, 4111, 414, 424, 449 КПК.
 
Також, апеляцію може подати особа, щодо якої винесена окрема ухвала (постанова) суду. До таких осіб відносяться особи, у тому числі і посадові, яких суд визнав такими, що допустили по­рушення прав громадян або інші порушення закону, або своїм поводженням сприяли вчиненню злочину, і з цього приводу виніс окрему ухвалу, постанову (див. ст.232 КПК).
 
Згідно діючого кримінально-процесуального законодавства апеляцію мають пра­во також подати: - особи, стосовно яких прийняте рішення про відмову в застосу­ванні заходів безпеки або про їхнє скасування (ст.525 КПК); - особи, інтересів яких стосується постанова про надання дозволу на проведення окремих оперативно-розшукових заходів (ст.97 КПК), про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.991 КПК); про залишення апеляції без розгляду (ч.2 ст.352 КПК); про відмову у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження (ст.353 КПК); - підозрюваний, обвинувачений, його захисник або закон­ний представник - на постанову судді про обрання запобіжного заходу  у  виді  взяття  під  варту або  про  відмову в  цьому  (ст.1652 КПК), про продовження строків утримання під вартою або про відмову в цьому (ст.1653 КПК); особа, стосовно якої прийняте рішення, або її захисник чи законний представник - на постанову про законність або незаконність затримання цієї особи (ст.106 КПК); - обвинувачений, його захисник або законний представник - на постанову про направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу або відмову в цьому (ст.205 КПК); - особа, що подала скаргу; - на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.2362 КПК); - на поста­нову про закриття справи (ст.2366 КПК); на постанову про порушення справи (ст.2368); - у справі приватного обвинувачення; - на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (ст.251  КПК); - особа, якої стосується рішення за справами, що надійшли з постановою слідчого, прокурора про закриття справи і застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст.449 КПК).  
 
Апеляції, подані в суд особами, які не наділені таким правом, повертаються цим особам з роз'ясненням причин їхнього повернення. Особа, що подала апеляцію, до початку розгляду справи в апеляційному суді має право доповнити, змінити або відкли­кати апеляцію, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду (ст.355 КПК).
 
Порядок і строки апеляційного оскарження
 
Статтею 349 КПКвизначенодвапорядкиапеляційногооскарження - апеляціянасудовірішення уви­падках, передбаченихст.525, 1652, 1653, 177, 205 КПК, подаєтьсябезпосередньовапеляційнийсуд, анавсііншісудовірішення - черезсудпершоїінстанції.
 
Якщо апеляція на постанову про взяття особи під варту або відмову в цьому (ст.1652 КПК) в межах строку, передбаченого законом, надійшла до суду, який розглядав подання, останній негайно направляє її разом із відповідними матеріалами до апеляційного суду, а якщо апеляція подана безпосередньо в апеляційний суд (крім подачі апеляції на ухвалу або постанову у випадках, зазначених у ч.5 ст.349 КПК), він направляє її в суд першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.350 і 351 КПК.
 
Прокурор і захисник (не тільки адвокат, але і всі інші особи, що мають статус захисника) зобов'язані додавати до апе­ляції її копії в кількості, рівній кількості учасників судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція. Якщо прокурор або захисник не подали копії апеляції або подали їх у кількості, недостатній для вручення всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція, голову­ючий своєю постановою залишає апеляцію без руху і повідомляє про необхідність подати відповідне число копій.
 
Законом передбачено наступні строки подачі апеляції на судові рішення місцевих судів:
 
- на обвинувальні і виправдувальні вироки - протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженому, що знаходиться під вартою, - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку;
 
- на окремі ухвали (постанови) - протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення;
 
- на постанови, винесені у випадках, передбачених ст.525, 1652, 1653, 177, 205 КПК, - протягом трьох діб з дня їх винесення;
 
- на постанови, винесені у випадках, передбачених ст.106, 2362, 2366, 2368, 246, 248, 251, 276, 281, 282, 407, 408, 4082, 4083, 410, 4111,  414, КПК, - протягом семи діб з дня їх винесення;
 
- на постанови, винесені у випадках, передбачених ст.991 КПК,  - протягом семи днів із дня одержання копії постанови;
 
- на постанови (ухвали) про застосування примусових за­ходів виховного і медичного характеру, а також про скасування або зміну примусового заходу медичного характеру апеляції пода­ються в загальному порядку (ст.424, 449 КПК), тобто протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення;
 
- на постанову про визнання апеляції такою, що не під­лягає розгляду (ст.352, 353 КПК), і на рішення про закриття справи у відповідності зі ст.7, 71, 72, 73, 8, 9, 10, 111 (ст.12 КПК) строк подачі апеляції не зазначений.   
 
Виходячи із загального правила, встановленого ч.3 ст.349 КПК, про те, що апеляція на ухвалу або постанову суду першої інстанції, якщо інше не  передбачено КПК, може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення. Термін подачі апеляції на постанови (ухвали) у випадках, передбачених ст.12, 352, 353, 424, 449 КПК, - становить п'ятнадцять діб з моменту їх проголошення. Вирахування строку подачі апеляції здійснюється за за­гальними правилами (ст.89 КПК).
 
Протягом строку, встановленого для подачі апеляції, кримінальна справа перебуває у суді першої інстанції. Суд за наявності відповідних клопотань сторін зобов'язаний надати їм можливість ознайомитися з матеріалами справи. Учасники судового розгляду мають право ознайомитися з протоколом  судового  засідання  і  подати  на  нього  письмові  зауваження. Про виготовлення протоколу судового засідання по­відомляються прокурор, що брав участь у розгляді справи, і учасники судового розгляду, що заявили клопотання про озна­йомлення з ним.
 
Форма і зміст апеляції
        
Апеляційнаскаргазаформоютазмістомповиннавідповідативимогам, визначенимзаконом, оскількивідвикладенихунійформулювань, доводівіпроханьзалежатьбезпосередньонаслідкирозглядуапеляції.
 
Зокрема, вапеляціївказується: повнаофіційнаназвасуду, якомуадресуєтьсяапеляція; особа, щоподаєапеляцію, повиннауказатисвоєпрізвище, ім'яіпобатькові, процесуальнеположеннявкримінальнійсправі, місцепроживанняабоперебування; прокурор, крімтого, повиненвказатисвоєпосадовеполо­ження, чибраввінучастьусудовомузасіданніприрозглядісправиабозатверджувавобвинувальнийвисновок; захисникповиненуказати, доякоїкатегоріїосіб, зазначенихуч.3 ст.44 КПК, вінвідноситьсяічимпідтверджуютьсяйогоповноваження; вапеляціїтакож, вказується, якеконкретносудоверішенняоскаржується, якимсудомвоноухвалене, число, місяцьірікйогопостанови, прізвище, ім'яіпобатьковіособи, щодоякоїухваленерішення, сутьвироку, ухвали, постанови (якщоособазасуджена - заякоюстаттею, частиноюстаттіККідоякогопокарання, якщовиправдана - заякоюстаттеюКК, частиноюстаттітаін.).
 
Вапеляціївикладаєтьсякороткийзмістсудовогорішенняінаводятьсяформулюваннязізмістуйогомотивувальноїчастини, якіоскаржуютьсязвказівкоюнате, учомуполягаєнезаконністьвироку, ухвали, постановиідоводивобґрун­туваннятакоїпозиції. Апелянтповиненуказатиконкретніпорушеннязакону, якієпідставамидляскасуванняабозмінисудовогорішення (ст.367 КПК) іякі, найогодумку, допущеніприпостановленнірішення, щооскаржується, привестиконкретнідоказийаргу­ментивобґрунтуваннякожноїпозиції.
 
Прокурорізахисник (кожнаособа, щобереучастьусправіякзахисник,) приобґрунтуваннісвоїхдоводівпронеобхідністьскасуванняабозмінисудовогорішення (крімапеляцій, вякихпорушуєтьсяпитаннящодопокараннязасуджених) зобов'язаніпослатисянавідповідніаркушісправи, дезнаходитьсятойдоказ, наякийпосилаєтьсяапелянт. Вапеляціїповинновикладатисяконкретнепроханняосо­би, щоподаєапеляцію, сформульованезурахуваннямтого, якірішенняапеляційнийсудвправіухвалити (ст.366 КПК).
 
Прокурорізахисникзобов'язаніподатикопіїапеляціївкількості, необхіднійдляврученняїхкожномуучасникупро­цесу, інтересівякогостосуєтьсяапеляція. Захисник повинен надати документи, що підтверджують його повноваження в кримінальній справі. Особа, що подає апеляцію, зобов'язана додати до апеляції документи, на які є посилання в апеляції, але які в справі відсутні, а також має право додавати будь-які документи, що, на її думку, необхідні для правильного вирішення справи. В апеляції наводиться перелік усіх документів, що додаються до неї.
 
Апеляція повинна бути підписана особою, від імені якої вона подається.
 
Повідомлення про надходження апеляції
 
Суд першої інстанції опо­віщає прокурора, інших учасників процесу, інтересів яких стосується апеляція, направ­ленням відповідних повідомлень та шляхом поміщення оголошення на дошці об'яв суду. Протягом п'яти діб з часу поміщення оголошення зазначені особи мають право одержати в суді копію апеляції або ознайомитися з нею в суді. Одночасно з врученням копії або з ознайомленням з апеляцією їм роз'яснюється право протягом п'яти діб з цього часу подати свої заперечення на апеляцію.
 
Засудженому, щоутримуєтьсяпідвартою, повідом­ленняпронадходженняапеляціїтаїїкопіявручаютьсячерезначальникавідповідноїустанови, одночаснойомуроз'яснюєтьсяправопротягомп'ятидібзчасуврученняцихдокументівподатисвоїзапереченнянаапеляцію.
 
Заперечення на апеляцію додаються до справи або передаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
 
Підстави залишення апеляції без руху і роз­гляду
 
Якщо особа, що подала апеляцію, при її складанні не дотрималась хоча б однієї з пред'явлених до неї вимог, передбачених статтею 350 КПК, головуючий у справі виносить постанову про залишення апеляції без руху, де вказує, які конкретно вимоги закону не виконані. Ця постанова оскарженню не підлягає.
 
Особі, що подала апеляцію, направляється письмове пові­домлення про залишення апеляції без руху, про необхідність виправлення допущених недоліків із визначенням строків вико­нання вимог закону.
 
Якщо протягом семи діб з моменту одержання повідом­лення особа, що подала апеляцію, не виконає вимог, зазначених у постанові про залишення апеляції без руху, головуючий ви­носить постанову, якою апеляція визнається такою, що не під­лягає розгляду.
 
Постанова про залишення апеляції без розгляду може бути оскаржена в суд апеляційної інстанції.
 
Наслідки порушення строку на апеляційне оскарження та порядок його відновлення
 
Апеляція подається в строки, встановлені ст.349 КПК. У випадку подачі апеляції з пропуском цього строку, апелянт може подати клопотання про його віднов­лення, в якому повинен привести мотиви пропуску строку і докази поважності мотивів. Таке клопотання подається в суд, що ухвалив судове рішення.
 
Якщо відсутнє клопотання про відновлення строку на подачу апеляції, головуючий виносить постанову про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду. Ця постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.
 
Клопотання про відновлення пропущеного строку на по­дачу апеляції розглядається в судовому засіданні судом першої інстанції, що постановив судове рішення. Про день і час розгляду клопотання суд повідомляє сторонам, що вправі взяти участь у засіданні суду. Неявка сторін не перешкоджає розглядові клопотання.
 
За результатами розгляду клопотання суд виносить ухва­лу, (постанову), якою відновлює пропущений строк, якщо визнає, що він пропущений з поважної причини, після чого виконує вимоги ст.351 КПК. При невизнанні причин пропуску строку поважними, суд відмовляє в його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
 
До поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відносяться обставини, що об'єктивно перешкодили учаснику процесу вчасно подати апеляцію. Поважними причинами можуть бути визнані: важка хвороба учасника процесу, стихійне лихо, смерть або важка хвороба близького родича учасника процесу, вручення засудженому, що знаходиться під вартою, копії вироку мовою, якою він не воло­діє, та ін.
 
Не належать до поважних причин пропуску строку по­силання на не ознайомлення або неповне ознайомлення особи з матеріалами справи або протоколом судового засідання, оскільки обставини, що можуть виникнути при ознайомленні з протоколом або матеріалами справи, можуть бути тільки підставою для допов­нення або зміни апеляції; посилання на відрядження, відпустку, перебування в санаторії, участь у розгляді іншої справи та ін.
 
Ухвала суду або постанова судді, винесена за резуль­татами розгляду клопотання про відновлення строку на апе­ляційне оскарження, можуть бути оскаржені в суд апеляційної інстанції. Крім апеляції на зазначені ухвалу, постанову в суд апеляційної інстанції направляються справа, апеляція на судове рішення, винесене в справі, і ухвала або постанова, якою вирі­шене клопотання про відновлення строку.
 
Судапеляційноїінстанціїзарезультатамирозглядуапе­ляціїнапостановупровизнанняапеляціїтакою, щонепідлягаєрозгляду, абонаухвалу, постановупровідмовуувідновленніпропущеногострокумаєправовідновитипропущенийстрок, визнатиапеляціютакою, щопідлягаєрозгляду, повернутисправуідатирозпорядженнясудупершоїінстанціївиконативимогист.351  КПК.
 
Наслідки подання апеляції
 
Подання апеляції на судове рішення припиняє набрання ним законної сили і виконання. Виключенням є, виправду­вальний вирок і вирок, що звільняє підсудного від покарання, які виконуються негайно після проголошення, і якщо за­суджений перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання (ст.401  КПК).
 
Якщо апеляція подана тільки на частину вироку або якщо засуджено кілька підсудних, а апеляцію подав тільки один з них, вирок в інших частинах або стосовно інших засуджених осіб не набирає законної сили до моменту винесення відповідної ухвали апеляційною інстанцією.
 
Протягом семи діб після виконання зазначених дій суд першої інстанції передає справу разом з апеляцією, приєднаними до неї додатковими матеріалами і поданими на неї запереченнями в апеляційний суд.
 
Суд першої інстанції призначає дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції на один із днів, у які переглядаються судові рішення у кримінальних справах, з таким розрахунком, щоб між днем направлення справи в апеляційний суд і днем її розгляду в апеляційній інстанції було не більше трьох місяців.
 
Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції зобов'язаний сповістити всіх заінтересованих осіб шляхом направлення їм відповідних письмових повідомлень і поміщення оголошення на дошці об'яв суду.
 
Засудженому, що утримується під вартою, про призна­чення справи до апеляційного розгляду повідомляється через начальника установи, в якій утримується засуджений.
 
Якщо в апеляції ставиться питання про поліпшення становища засудженого або виправданого, явка учасників процесу в суд апеляційної інстанції не обов'язкова.
 
Якщовапеляціїставитьсяпитанняпропогіршеннястановищазасудженогоабовиправданого, судпершоїінстанціїзобов'язанийвикликатицихосіб, атакожїхніхзаконнихпред­ставниківусудапеляційноїінстанції, абожколисудвизнаєнеобхіднимпровестисудовеслідство.
 
Доповнення, зміна і відкликання апе­ляції
        
Після подання апеляції особа, що її подала, ознайомив­шись з апеляціями інших учасників судового розгляду, може змі­нити свою думку щодо: - обсягу оскарження судового рішення у бік його збіль­шення або зменшення (кваліфікації дій кожного з засуджених, обсягу обвинувачення, виду і міри покарання, підстав і мотивів виправдання, розміру заподіяного збитку та ін.); - доводів і мотивів, викладених у апеляції; - доцільності оскарження вироку, ухвали, постанови. Крім того, особа, що подала апеляцію, може скористатися своїм правом доповнити, або відкликати апеляцію, а також подати свої заперечення на апеляцію іншого учасника судового розгляду.
 
Якщоособа, щоподалаапеляцію, дійдедовисновкупронеобхідністьдоповнити, змінитиабовідкликатиапеляцію, вонаможеподатитакеклопотаннявсуд, щоухваливвирок, якщосправазнаходитьсящевсудіпершоїінстанції, абовсудапе­ляційноїінстанції, якщосправавжепереданатуди.
 
Клопотання про доповнення, зміну або відкликання апе­ляції, а також заперечення на апеляцію іншого учасника су­дового розгляду повинні бути подані до початку розгляду справи в апеляційному суді.
 
Особа, що подала апеляцію, вправі подати додаткові доводи і міркування до клопотань і висновків, уже викладених в апеляції, а також змінити клопотання і висновки, вказати нові підстави для скасування або зміни судового рішення або від­кликати свою апеляцію.
 
Внесення в апеляцію змін, що тягнуть за собою погір­шення становища засудженого або виправданого, після закінчення строків на апеляційне оскарження не допускається.
 
Засуджений або виправданий вправі відкликати свою апеляцію в будь-якому випадку, мають право від­кликати апеляцію свого захисника, за винятком випадків, коли участь захисника є обов'язковою (ч.1 ст.45 КПК).
 
Закон не передбачає права засудженого або виправданого відкликати апеляцію свого законного представника.
 
Потерпілий вправі відкликати як свою апеляцію, так і апеляцію свого представника. Представник потерпілого має право відкликати свою апеляцію тільки за наявності згоди потерпілого.