Як висвітлювати кримінальні процеси, аби ЗМІ не стали квазісудом

Форум організовано за сприяння Українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи, Програми USAID «Нове правосуддя», Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України, громадської організації «Детектор медіа», Інституту масової інформації, Національної спілки журналістів України. Генеральний інформаційний партнер заходу – професійне юридичне видання «Юридична газета». Серед спікерів заходу та учасників правової дискусії – заступник Уповноваженого з питань федеральних суддівських справ Канади Жюлі Терьєн, проректор Національної школи суддів України Володимир Мазурок, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, заступник керівника Програми USAID «Нове правосуддя» Наталія Петрова, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Світлана Яковлєва, суддя Верховного Суду України Єлизавета Ковтюк, юрист громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко, викладач Національної школи суддів України Анна Маляр, член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова, суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка, суддя-спікер Печерського районного суду міста Києва Марія Пилаєва, юрист ЮФ «Juscutum» Артем Афян, член Комісії журналістської етики Світлана Остапа, журналіст Ірина Салій, суддя-спікер Одеського апеляційного суду Олег Копіца, партнер юридичної компанії «Arzinger» Катерина Гупало, суддя Одеського окружного адміністративного суду Елла Катаєва, заступник голови ради адвокатів Одеської області Андрій Костін та інші судді, експерти, журналісти.

«Судам дуже потрібна увага преси, щоб суспільство дізнавалось, що  відбувається у залах суду, а для преси є відповідальністю інформувати суспільство про те, як працює судова система», – Наталія Петрова

 Відкрили захід Жюлі Терьєн, заступник Уповноваженого з питань федеральних суддівських справ Канади, Наталія Петрова, заступник керівника Програми USAID «Нове правосуддя» та Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України. Модератори відкриття заходу – начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності, керівник Прес-центру судової влади України Оксана Лисенко та головний редактор видання «Юридична газета» Єгор Желтухін.

Жюлі Терьєн зазначила, що медіа відіграють дуже важливу роль у формуванні довіри громадськості до судової системи та наголосила, що ЗМІ можуть впливати на те, як громадськість розуміє злочини, кримінальне право та сприймає результати судового розгляду. За її словами, у багатьох країнах, в тому числі й Канаді, медіа часто показують неповну картину або висвітлюють позиції сторін однобоко, що суперечить презумпції невинуватості та зумовлює несприйняття справедливого рішення суду. За її словами, часто медіа є джерелом створення стереотипів, поширення неправдивих даних, адже за відсутності достатнього часу для аналізу матеріалів справи виникають непорозуміння. З метою уникнення таких проблем необхідна взаємодія судів зі ЗМІ.

На думку Наталії Петрової, ця тема особливо важлива, актуальна і гостра. Вона зазначила: «У Статуті Ради Європи, членом якої є Україна, названо п’ять наріжних каменів демократії. І двома з них є незалежна судова система та вільна преса. Обидва ці суспільні інститути потребують одне одного. Судам дуже потрібна увага преси, щоб суспільство дізнавалось, що ж відбувається у залах суду, а для преси є відповідальністю інформувати суспільство про те, як працює судова система». Н.Петрова закликала журналістів при висвітленні судових процесів враховувати критерії, що є цінностями правосуддя, а саме: гласність процесу, безсторонність судді, презумпцію невинуватості та інтереси правосуддя.

Звертаючись до аудиторії від імені судової влади, проректор Національної школи суддів України Володимир Мазурок детально розповів про зусилля, що докладаються у напрямі відкритості діяльності судів, розвитку судових комунікацій, створенні широкої навчальної платформи як щодо навчання працівників судів комунікації, так і стосовно розуміння роботи журналістів, розробки спеціального навчального курсу для суддів з розгляду судових спорів, пов’язаних із журналістською діяльністю.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко від імені журналістських організацій привітав відкриття заходу та зауважив, що Форум – це гарний майданчик для кращого розуміння суддями специфіки журналістської роботи, а для співробітників медіа – особливостей судових реалій. Він також попросив суддів звернути окрему увагу на справи, що стосуються захисту свободи слова та права журналістів, зокрема щодо права на захист джерел інформації, а також на справи стосовно численних нападів на журналістів.

«Форум, як вже постійний майданчик для знайомства, діалогу судів та медіа, дав поштовх розвитку багатьох ініціатив, які покращують взаємодію обох спільнот, зокрема, сприяв появі нових навчальних програм, які розвивають комунікації, посиленню роботи прес-служб судів, полегшенню доступу журналістів до судової інформації», – зауважила керівник Прес-центру судової влади України Оксана Лисенко.

«Порушенню принципу невинуватості особи нерідко сприяють органи досудового розслідування», – Назар Холодницький

«Висвітлення кримінальних процесів починається задовго до того, як справа потрапляє до суду», – наголосила у своєму виступі суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Світлана Яковлєва.

За її словами, ефективне питання щодо поєднання принципів свободи ЗМІ та незалежності судової влади на сьогодні залишається актуальним. Яскравим підтвердженням цього є те, що загальнонаціональний форум «Незалежні суди та вільні ЗМІ» вже третій рік поспіль збирає чимало учасників. І головне – відбувається конструктивний діалог між журналістами та суддями, що сприяє налагодженню ефективної комунікації, а в результаті – підвищенню довіри до правосуддя.

Світлана Яковлєва зазначила, що судді та журналісти мають різні завдання. Так, завдання представників ЗМІ полягає в отриманні й оприлюдненні інформації, а суддів — у захисті прав та інтересів учасників процесу.

«Спільна ціль суддів та журналістів – висвітлюючи розгляд кримінальних справ (проваджень), запобігти упередженому ставленню до обвинуваченого чи потерпілого. Тому важливим є дотримання балансу між правом суспільства на інформацію та правами учасників кримінального процесу», – наголосила суддя.

Світлана Яковлєва розповіла про особливості розгляду кримінальних справ у відкритому та закритому судових засіданнях, про здійснення фото- та відеозйомки, про необхідність дотримання принципу презумпції невинуватості.

Зауважила, що врахування специфіки кримінального процесу та дотримання балансу між його висвітленням і забезпеченням прав його учасників є запорукою формування правосвідомості суспільства.

Під час обговорення представники судів, прокуратури, журналісти дійшли згоди: суспільно важливі судові процеси мають бути відкриті, за винятком випадків, визначених законом, а інформація про відкриті судові процеси  має бути доступною для медіа.

Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка під час виступу також наголосила, що новостворений суд, до якого наразі прикуто найбільше уваги суспільства, працюватиме на засадах прозорості та відкритості. Проте суддя звернулась до медіа із проханням утримуватися від порушення презумпції невинуватості особи, відповідно до якої ніхто не може бути названий злочинцем до ухвалення вироку суду, який набув законної сили.

Водночас під час обговорення було констатовано, що нерідко в медіа особи називаються злочинцями задовго до того, як справу буде передано до суду.

«Підвищений інтерес суспільства і ЗМІ до тих чи інших кримінальних проваджень, особливо коли мова йде про топ-корупцію, нерідко змушує прокурорів, детективів і суд виходити в публічну сферу», – визнає Назар Холодницький, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Він наголосив, що з огляду на резонанс, який викликають такі справи, на практиці дуже складно дотримуватися принципу презумпції невинуватості особи до оголошення вироку суду: у громадян, які дізнаються про факти викриття представників вищих ешелонів влади в корупції, свідомо формується думка про їхню винуватість. Нерідко цьому сприяють і самі представники органів досудового розслідування. Останніми, за словами пана Холодницького, до цих пір ведуться дискусії щодо можливості розголошення тієї чи іншої інформації в рамках кримінального провадження. «Є спільна позиція про те, що на стадії оголошення підозри або обрання запобіжного заходу не можна оприлюднювати всю інформацію щодо кримінального провадження. На жаль, мої колеги дуже часто цього не дотримуються. Ми знаємо випадки, коли на численні запити ЗМІ на сайтах Національного антикорупційного бюро України або Національної поліції України з’являлася інформація, яка фактично є матеріалами справ. Це може привести до міжнародного скандалу, як було у випадку з опублікуванням частини «чорної бухгалтерії», що стосується Пола Манафорта», – розповів Назар Холодницький, зауваживши, що у цій справі публічно було повідомлено про докази, яких у матеріалах справи не існує, що в результаті ставить під сумнів можливість оголошення вироку як такого.

Чи повинні у такому разі журналісти нести відповідальність за поширення інформації, яка не підлягає розголошенню, проте отриманої із офіційних джерел?

У цьому питанні законодавство однозначно на боці журналістів, наголошує адвокат, медіа-юрист громадської організації «Платформа прав людини», медіа-експерт Людмила Опришко.

Проте, за словами керівника практики безпеки бізнесу юридичної компанії «Yuscutum» Володимира Рудниченка, порушення презумпції невинуватості щодо особи може стати підставою для скасування у подальшому судового рішення Європейським судом з прав людини і в цілому ставить під сумнів неупередженість суду під час розгляду такої справи.

Суддя-спікер Печерського районного суду міста Києва Марія Пилаєва наголосила, що висвітлення будь-якої інформації в судовій справі повинно йти шляхом роз’яснення, а не тлумачення фактів, а принцип презумпції невинуватості особи вимагає від суспільства в цілому до вироку суду, який набув законної сили, поводитися із цією особою як із невинуватою. Вона також звернула увагу, що нерідко журналісти звертаються до суду не за роз’ясненням, а для підтвердження своїх суб’єктивних висновків, доводів чи міркувань. Водночас саме судді-спікери можуть і готові стати порадниками журналістів у питанні судових процедур.

Учасники Форуму переконані, що відповідальна робота медіа може зарадити багатьом проблемам у висвітленні кримінальних процесів завдяки відповідям на кілька поставлених запитань до того, як сюжет чи стаття будуть оприлюднені.

Питання для самооцінки запропонувала медіа-експерт Людмила Панкратова під час аналізу одного із телевізійних сюжетів програми «Гучна справа» на телеканалі Україна. Йшлося про один із судових процесів у Жовтневому районному суді міста Кривого Рогу щодо обвинувачення осіб у шахрайстві.

Наразі судовий процес лише розпочато, однак в ефірі вже вийшла програма, у якій йшлося про «злочини банди», були подані коментарі свідків, які ще не досліджувалися судом, а на підтвердження «вини» звучали оцінки представника органу досудового розслідування, персональні дані якого було приховано. Не надаючи оцінки тому, чи міг бути оприлюднений сюжет за таких умов, Людмила Панкратова запропонувала кожному відповісти на такі запитання: Чи були у сюжеті названі імена обвинувачених? Чи є вже вирок суду? Чи було дотримано принципу об’єктивності при поданні інформації, тобто чи було збалансовано позицію обвинувачення позицією захисту?

Представники телеканалу наголосили, що намагалися дотриматися балансу при подання інформації, але сторона захисту від коментарів відмовилася. Проте до суду за коментарем телеканал не звертався, після чого суд оприлюднив заяву на своєму сайті.

Як досягти балансу у висвітленні кримінальних процесів?

У межах дискусії «Хто є незалежним експертом? Як досягти балансу думок?» про складові повної та об’єктивної інформації при висвітленні судових процесів розповіла заступник директора громадської організації «Детектор медіа» Світлана Остапа. Вона наголосила, що цей стандарт передбачає наявність як позиції обвинувачення, так і позиції захисту. Лише за таких умов балансу буде дотримано. Окрім того, стаття 4 Кодексу журналістської етики містить положення, що висвітлення судових процесів має бути неупередженим до звинувачених. За її словами, саморегуляцією займається Комісія журналістської етики, але якщо робота журналіста не залежить від професійних стандартів, то ні рішення Комісії, ні навіть рішення судів на нього аж ніяк не впливатимуть, адже для цих журналістів важливі рішення власників ЗМІ. За час роботи Комісії було розглянуто 6 скарг на порушення презумпції невинуватості. Судовий репортер Ірина Салій висвітила питання щодо взаємодії судів та медіа у забезпеченні права громадян на повну та об’єктивну інформацію у судових процесах.

«Коли ми говоримо про взаємодію судів та журналістів, треба знати, що у них різні очікування від процесу комунікації», – наголосила спікер. Вона переконана, що робота журналіста залежить від аудиторії, оскільки важлива популярність та кількість переглядів. «Коли бачиш, що певний заголовок не буде клікабельним, а текст – читабельним, це не мотивує до роботи. Журналіст, якого не читають, це – нонсенс. Часто спостерігаємо, що гарно пишуть одні журналісти, а слава дістається іншим, які не дотримуються стандартів. Тому треба звернути увагу на заохочення журналістів до дотримання цих стандартів», – зазначила пані Салій. Олег Копіца, суддя-спікер Одеського апеляційного суду, зазначив, що із практичної точки зору дуже важко досягти балансу думок. Правильна організація судового процесу, за його словами, сприяє об’єктивному висвітленню його журналістами. «Ми стали більш відкритими і цей процес треба продовжувати. Адже ми самі потім пожинаємо плоди неінформування про ту чи іншу подію», – зауважив суддя.

Партнер юридичної компанії «Arzinger» Катерина Гупало відзначила, що в контексті гучних справ йде робота сторони захисту та обвинувачення не лише в судах, а й у публічній сфері. «Ми щотижня моніторимо роботу ЗМІ, інтернет-видань та соцмереж. Залежно від активності сторін захисту та обвинувачення ми бачимо різні фідбеки та коментарі (позитивні, негативні або нейтральні)», – додала експерт. За її словами, у сфері права багато так званих юризмів – термінів, понять. Для журналістів важливо їх розуміти та правильно передавати. Звернула увагу журналістів на необхідність перевіряти факти та надавати точну інформацію про судові процеси, адже, наприклад «відмова в задоволенні позову» і «відмова у забезпеченні позову» – це абсолютно різні поняття.

У таких випадках вона рекомендує брати коментар у правників. «І тут постає інше питання: до якої міри він може коментувати? Однозначно – без оціночних суджень у справі. Коментатор не повинен своєю «експертністю» замінювати суддю», – переконана Катерина Гупало.

Також учасники обговорили гендерний аспект діалогу між судами і медіа у кримінальних провадженнях, встановлення обмежень для медіа при висвітленні кримінальних процесів, проблемні питання роботи журналістів під час проведення журналістських розслідувань та інші питання.

Підсумовуючи результати обговорення, член Вищої ради правосуддя Лариса Швецова зазначила, що наразі всі судові процеси перебувають під прискіпливою увагою журналістів, зокрема ті кримінальні процеси, які журналісти вважають резонансними.

Зокрема, член ВРП зазначила, що у рішенні у справі «Таммер проти Естонії» вказано, що особа, яка надала публічне інтерв’ю або висловила свою думку у будь-якій соціальній мережі стає «квазіпублічною» особою, несе відповідальність за ту інформацію, яку розповсюдила. Тому фаховим журналістам необхідно дуже ретельно аналізувати інформацію із мережі Інтернет, яку вони поширюють в подальшому.

Л.Швецова закликала суддів та журналістів спільно працювати задля висвітлення належним чином інформації стосовно судових процесів, а  представників ЗМІ – керуватися Кодексом журналістської етики, який враховує  рекомендації Ради Європи. 

Член Вищої ради правосуддя повідомила, що в межах заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя до реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя ВРП у 2018 році зареєстровано близько 450 звернень, у 2019 році – вже близько 150 таких звернень.

Як зазначила Л.Швецова, у зверненнях судді скаржаться на втручання в їхню професійну діяльність не лише з боку сторін у справі чи прокурорів, а й представників засобів масової інформації та наголосила: «Судді і журналісти мають рухатися в одному напрямі, оскільки ми формуємо думку про судові процеси».

Адвокат, керівник проекту «Відкритий Суд» Станіслав Батрин відзначив позитив у наявності на сьогодні діалогу між судовою владою і суспільством, що  заслуговує на повагу, і закликав це цінувати.

На його переконання, необхідно працювати не над зміною судів чи засобів масової інформації, а над ставленням людей до інформації. Закликав використовувати інформацію з достовірних джерел. У такому разі спільна діяльність матиме позитивний результат.

Начальник управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності секретаріату ВРП Оксана Лисенко у підсумку зазначила, що судова влада готова взаємодіяти із засобами масової інформації, та наголосила на важливості поваги до кримінального процесу, презумпції невинуватості особи і необхідності дотримання балансу у висвітленні інформації.

За інформацією Управління інформації
та забезпечення комунікаційної діяльності Вищої ради правосуддя